Принципи організації самоврядування

Організовуючи самоврядування в сучасній школі, ми дотримуємось таких принципів:

• Принцип ідейності. Суть його в тому, що самоврядування має забез­печити реалізацію української національної ідеї як ідеології держав­ного будівництва.

• Наявність суспільно значущої мети, важливої як для суспільства, так і колективу та кожного його члена. Визначення цілі — центральне завдання в організації самоврядування.

• Принцип демократичного централізму, що передбачає глибоке розуміння вихованцями сутності демократії та формування прагнення до колективної діяльності.

• Максимальний розвиток самодіяльності вихованців. Необхідно створити умови, щоб кожен учень міг висловити свій погляд на вирішення тих чи інших завдань, умів відстояти власну позицію й організувати реалізацію висунутої ним ідеї.

• Змінність виконавців, яка дозволяє включити в активну діяльність усіх вихованців. Для цього потрібно, щоб не тільки кожен учень знав свої можливості, але й весь колектив (щоб доручення збігалися з можли­востями вихованців). Водночас змінність доручень дає можливість «спробувати» себе в різних видах діяльності. Реалізація такого прин­ципу має важливе перспективне значення, бо дає підстави для форму­вання почуття справедливості суспільства й відчуття особою комфорт­ності в ньому.

• Систематична звітність виконавців, оцінка їхньої діяльності ровес­никами. Коли учні знають, що праця буде оцінена всім колективом, вони ведуть себе достойно, підходять до виконання завдань старан­ніше й відповідальніше, об'єктивніше бачать результати. За методи­кою колективних творчих справ, розробленою І. Івановим, кожна загальна справа має бути проаналізована її учасниками, а тому важливим є формування вміння аналізу й самоаналізу у вихованців. Поєднання діяльності виборних органів зі створенням тимчасових творчих об'єднань для вирішення конкретних завдань.

• Педагогічне керівництво самоврядування. Наукова організація праці вимагає узгодженості й взаємодоповненості зусиль дорослих і дітей, економії сили педагогів, підвищення відповідальності учнівського самоврядування за навчання і працю.

Необхідно розглядати колектив дорослих і дітей як єдине ціле, як соціальну систему відносин. Девіз співробітництва: разом плануємо, разом організовуємо, разом оцінюємо зроблене.

Згуртованість освітян проявляється в однаковому підході до колек­тиву учнів, побудованому на глибокій повазі до особистості та прагненні всіх працівників створити умови для виявлення творчої самодіяльності дітей, її формування.

Самоврядування має виконувати відповідні функції.

Виховні: формування в учнів національної свідомості і самосві­домості, політичної культури, дисциплінованості, почуття гордості за свій народ і почуття господаря держави. Серед головних функцій цієї групи — формування громадської думки, стимулювання до позитивних ідейно-моральних поступків, створення атмосфери нетерпимості до негативних учинків.

Колективнотворчі: створення «мажорного тону» в колективі; пере­дачу традицій і позитивного досвіду новому поповненню вихованців; вирішення конфліктних ситуацій.

До третьої групи відносяться ті, що сприяють ефективному вирішен­ню управлінських завдань на основі включення учнів у різноманітні форми організаторської діяльності: залучення до обговорення й прийняття рішень, складання планів, розподілу доручень, обліку та контролю організаторської діяльності, аналізу роботи колективу тощо.

Реалізація названих функцій сприяє створенню такої атмосфери в дитячому колективі, де вихованці відчувають себе його господарями і де найкраще вирішуються завдання всебічного виховання особистості.

Засоби стимулювання ефективності педагогічного керівництва Шкільним братством:

1. Не командувати, а співпрацювати з дітьми, враховуючи їх природне прагнення до са­мостійності, незалежності, бажання проявити свою ініціативу і самодіяльність.

2. Відповідно до рівня розвитку учнівського колективу поступово змінювати тактику управління, розвивати демократію, самоврядування, громадську думку і на вищих рі­внях розвитку колективу вступати у стосунки співробітництва з вихованцями.

3. Координувати виховні впливи колективу вчителів, які працюють у класі, колективу класу, сім'ї, інших колективів.

4. Показником правильного керівництва учнівським самоврядуванням є наявність у ко­лективі здорової громадської думки з найважливіших питань життя колективу.

5. Притримуватись контролю, самоконтролю, корекції.

6. Вчити дітей терпеливо відноситись до недоліків інших, прощати нерозумні дії, нане­сені образи.

7. Становище учня в колективі залежить від норм і стандартів, прийнятих у колективі стосунків, морально-ціннісних орієнтацій.

8. Постійно турбуватися про зміну характеру і видів колективної діяльності, що дозво­ляє ввести школярів у нові стосунки.